субота, 12 березня 2016 р.

25 невідомих українських битв


Українська військова історія традиційно малюється прямою лінією у вигляді ланцюжка «Київська Русь – козацькі антипольські повстання та війни з татарами – Хмельницький – Мазепа – Перша світова і війна «усіх проти усіх» (1917-22) – Друга світова та її околиці (1939-50)». Час від часу до цього переліку щось додають, переважно не так через історичні міркування, як з політичних (приміром, Конотопська битва). А поміж тим, є ще чимало цікавих фактів та подій. Загалом, на мою думку, час відмовлятися від одновимірного сприйняття історії. Якщо вже в кіно усі ходять на 3-Д, то час і в інших царинах роздивлятися об’єкт з різних сторін. Приміром, в англомовній Енциклопедії битв (Jaques, Tony. Dictionary of battles and sieges: a guide to 8,500 battles from antiquity through the twenty-first century © 2007 by Issue Outcomes Proprietary Limited) з Україною так чи інакше пов’язані півтори сотні. З них я відібрав 25 маловідомих, але від того не менш цікавих. Частина з них пов’язана з нами територіально, частина персонально, практично всі стосуються XVI-XVII століть. У квадратних дужках – мої коментарі й зауваження. Зважайте, що це переклад з англомовного видання й точка зору автора може не співпадати з прийнятими на пострадянському просторі історичними концепціями. Ілюстрації підібрані мною з Вікіпедії. Отже, поїхали. 

Дністер * 1769 * 1-ша турецька війна Катерини ІІ
Російська армія під командуванням Петра Румянцева здобуває перемогу біля Хотина, а відтак рушає вниз по Дністру, де стає табором. Їх посилено атакують війська турецького великого візира Алі-паші, які були відбиті та зазнали значних втрат. Після цього Румянцев захоплює Ясси та займає Молдавію і Валахію. [Насправді Хотин зайняла армія під командуванням князя Голіціна. Власне casus belli для цієї війни став напад українських козаків на турецьке прикордонне місто Балту під час переслідування польських повстанців. Російські армії формувалися у Києві та під Полтавою, до їх складу входили і українські козацькі полки та запорожці. За підсумками війни до складу Російської імперії увійшли, зокрема, теперішні Одеська, Миколаївська та Херсонська області. Румянцев був генерал-губернатором Малоросії]



Дмитро Самозванець. Гравюра Франца Снядецького (1606)


Добриничі * 21 січня 1605 * Російська Смута
Підтримуваний Польщею претендент, який стверджував, що він Дмитро – син Івана IV, вторгся в Україну та після перемоги біля Новгород-Сіверського (листопад 1604) атакував царських воєвод Федора Мстиславського та Василя Шуйського біля Добриничів [зараз у Брянській області РФ]. Перший Лже-Дмитро був розбитий, але зрештою за допомогою українських козаків узурпував трон. Пізніше він був скинутий Шуйським

Гвіздець * 1531 * Польсько-молдавські війни
Господар Молдавії Петрило втрутився у боротьбу за угорський престол та вторгся у Річ Посполиту, щоб підтримати Туреччину. Польські війська під командуванням великого гетьмана Яна Тарновського успішно атакували молдаван у Гвіздця неподалік Коломиї.

Каффа [Феодосія] * 1296 * Венеційсько-генуезькі війни
Через два роки після того, як Венеція захопила генуезьку колонію в Галаті на Босфорі, венецієць Джованні Соранза вирушив Чорним морем проти генуезців у Каффі, де ті контролювали прибуткову торгівлю зерном. Соранза, командуючи 25 галерами, захопив порт та істотно пограбував місто. Каффа у підсумку була повернута генуезцям за мирним договором.



Середньовічна Генуя


Каффа [Феодосія] * 2-5 червня 1475 * Генуезо-турецька війна
Поки турки атакували венеційські колонії в Греції та на Адріатиці, султан Мехмед ІІ послав візира Ахмада Гедика-пашу проти сильної генуезької колонії в Каффі. Потужний турецький флот напав на місто та примусив його капітулювати після падіння Азова. Так закінчилася генуезька присутність на Чорному морі.

Кам’янець * 22 жовтня 1633 * Польсько-татарські війни
Після поразки в Україні біля Сасового Рогу в липні татари під командуванням Абази Мехмеда-паші знову атакували польського гетьмана Станіслава Конецпольського у Панотцях біля Кам’янця[-Подільського]. Коли молдавани та валахи втекли, Абаза Мехмед був розбитий та відступив. Наступного року султан Мурад IV стратив його за перемир’я. [У Конецпольського було, зокрема, 1250 запорожців]



Юзеф Брандт «Бій за турецький штандарт»


Кам’янець * 18-26 серпня 1672 * Турецьке вторгнення в Україну
Султан Мехмед IV вторгся в Україну, щоб підтримати козацьке повстання [Петра Дорошенка] та послав великого візира Ахмеда Фазіля Копулу до Кам’янця[-Подільського]. Підтриманий козаками та татарами Ахмед здобув фортецю та примусив короля Михайла Вишневецького підписати перемир’я. Наступного року польський гетьман Ян Собєський здобув видатну перемогу під Хотином.

Хотин * травень 1600 * Балканські національні війни
Валахський князь Михайло Хоробрий захопив Трансільванію (жовтень 1599), а потім здійснив раптовий напад на Молдавію. Він переслідував воєводу Єремію Мовіла до Хотина [зараз місто Чернівецької області], де той був розгромлений та витіснений до Польщі. Через об’єднання Трансільванії, Валахії та Молдавії Михайло зараз проголошується засновником майбутньої Румунії.

Любар * серпень 1660 * Російсько-польські війни
Отямившись після поразки під Конотопом (червень 1659) Росія вислала Василя Шереметьєва до Львова. Біля Любара неподалік Житомира Шереметьєв зазнав поразки поляками та татарами під командуванням Єжи Любомирського та Стефана Чернецького. Росіяни відійшли на північний схід до Чуднова очікувати на підкріплення, а їх союзники – українські козаки незабаром були розбиті біля Слободища.



Юзеф Брандт «Панцерний товариш»


Мартинов * 20 червня 1624 * Польсько-татарські війни
Викуплений з полону після поразки під Цецорою (1620) Станіслав Конєцпольський очолив польські війська, які перемогли татар біля Мартинова [зараз Новий Мартинів, село Галицького р-ну Івано-Франківської обл.]. На знак вдячності за цю видатну перемогу Сигізмунд ІІІ зробив Конєцпольського власником Сандомира. Протягом наступних 20 років він перемогав татар біля Сасового Рогу, Кам’янця та Охматова.

Москва * 1 жовтня 1618 * Російська Смута
Наприкінці Смути 22-річний польський принц Ладіслав за підтримки військ польського гетьмана Кароля Ходкевича та українських козаків Петра Сагайдачного [20 тисяч] вирушив на Москву з претензіями на престол. Але їх напад був відбитий князем Дмитром Пожарським.

Надьсолош * 22 січня 1662 * Трансільванське національне повстання
Після смерті Юрія ІІ Ракоці князем Трансільванії було обрано Яноша Кемені. У битві проти Мехмеда Куцука між Мукачевом та Надьсолошем (зараз м. Виноградово Закарпатської області) той був розбитий та загинув. Ця поразка завершила трансільванський опір туркам, які зробили Міхала Апафі вассальним князем.



Битва під Обертином (з Хроніки Марціна Бєльського)


Обертин * 1531 * Польсько-молдавські війни
Після перемоги під Гвіздцем польський гетьман Ян Тарновський здобув вражаючу перемогу під Обертином [зараз с.м.т. Тлумацького р-ну Івано-Франківської обл.], розгромивши основну армію молдавського господаря Петрила, яка значно переважала чисельністю польські війська.

Охматов * 30 січня 1644 * Польсько-татарські війни
Польський гетьман Станіслав Конєцпольський за підтримки Єремії Вишневецького розгромив біля Охматова [зараз село в Жашківському районі Черкаської області] татарське військо Тугай-Бея. [У складі польського війська були і підрозділи реєстрових українських козаків]



Переговори Хмельницького з польским послом під Замостям (1649 р.), малюнок 17 ст.


Охматов * 29 січня 1655 * Російсько-польські війни
Після падіння Смоленська (вересень 1654) Польща атакує Україну, де Станіслав Потоцький та Стефан Чарнецький беруть в облогу Умань [на польському боці виступили і кримські татари]. Біля Охматова відбулася їх битва з російськими військами Василя Шереметьєва та українськими козаками Богдана Хмельницького. Росіяни понесли жахливі втрати, але вже у вересні Хмельницький взяв в облогу Львів

Перегонівка * 26 вересня 1919 * Громадянська війна в Росії
В той час як командувач білих Антон Денікін спрямовував свої війська на Москву, його генерал Яків Слащов був раптово атакований на світанку біля Перегонівки [нині село в Голованівському районі Кіровоградської області] українськими анархістами Нестора Махна. Повстанці відступили, але їх атака вартувала дорого, зірвавши денікінські лінії постачання та спрявши жовтневому контрнаступу Червоної армії біля Орла.

Сасовий Рог * липень 1633 * Польсько-татарські війни
Через девять років після перемоги над татарами під Мартиновом польський гетьман Станіслав Конецпольський вирушає на південь проти нового татарського вторгнення на Поділля. Татар очолював Абаза Мехмед, паша Відіна українського походження [у польській Вікіпедії говориться, що вірогідніше він був абхазом за походженням, але згадується й версія про його походження з Поділля]. Гетьман раптово атакував татар у таборі біля Сасового Рогу на березі Пруту [зараз територія Молдавії]. Але поляки не змогли закріпити успіх і через кілька місяців татари знову підступили до Кам’янця.



Юзеф Брандт «Гусар»


Слободище * 1660 * Російсько-польські війни
Польські війська під командуванням Єжи Любомирського [разом з татарськими союзниками] розбили козацькі війська під командуванням Юрія Хмельницького, що йшли на з’єднання з російськими військами Василя Шереметьєва для спільної атаки на Львів. Хмельницький уклав сепаратний мир з поляками

Смоленськ * 2 липня – 23 вересня 1654 * Російсько-польські війни
Цар Олексій почав нову війну проти Польщі, спрямувавши на Литву велике військо, що очолив генерал Яков Черкаський, якого підтримували 20 тисяч козаків Івана Золотаренка. Вони осадили Смоленськ і після поразки біля Шепєле (24 серпня) польсько-литовський гарнізон здався.

Теребовля * 31 липня 1657 * Трансільвансько-польська війна
Трансільванський князь Юрій ІІ Ракоці захопив Варшаву, сподіваючись посісти польський престол (23 липня). Але його залишили шведські та козацькі союзники [українсько-шведсько-семигородський альянс проти Жечі Посполитої був ініційований Богданом Хмельницьким та фактично розпався після смерті останнього] і він був змушений відступати до України, де його під Теребовлею [зараз Тернопільська обл.] перехопили кримські татари. Ракоці зазнав нищівної поразки.



Тугай-бей. Фрагмент з картини Я. Матейки «Богдан Хмельницький та Тугай-бей під Львовом» (1885)


Теребовля * 1675 * Турецьке вторгнення в Україну
Після того, як турецькі та татарські війська вторглися в підпольську Україну, вони осадили Теребовлю. За легендою дружина польського коменданта міста пообіцяла себе вбити, якщо її чоловік здасться. Після своєї перемоги на захід від Золочева (24 серпня) Ян ІІ Собєський звільнив фортецю, чия оборона стала символом героїзму.

Ворскла * 12 серпня 1399 * Завоювання Тамерлана
Після поразки на Тереку від Тамерлана Тохтамиш (колишній хан Золотої Орди) отримав допомогу від литовського великого князя Вітольда (Вітаутуса), що вторгся в Україну на чолі військ з литвинів, поляків та тевтонських рицарів [значну частину війська складали полки українських васалів ВКЛ – князів волинського, київського тощо]. На Ворсклі, притоці Дніпра, полководець Тамерлана Едигей атакував та розгромив армію Вітольда.

Варшава * 9 червня – 23 липня 1657 * Трансільвансько-польська війна
Трансільванський князь Юрій ІІ Ракоці за підтримки шведів та козаків Антона Ждановича, прагнучи зайняти польський трон, захопив і пограбував Краків і Варшаву. Однак, коли шведи відійшли на війну з Данією, а козаки збунтувалися, Ракоці був змушений до ганебної капітуляції. Пізніше його розгромили татари біля Теребовлі.

Золочів * 24 серпня 1675 * Турецьке вторгнення в Україну
Після поразки від турків біля Хотина (1673) Яна ІІІ Собєського залишив колишній союзник [великий гетьман литовський] Михайло Пац перед обличчям вторгнення 20 тисяч турків і татар. Сповнений рішучості відвоювати Україну, Собєський зустрів інтервентів біля Золочеві та переміг їх після важкої битви. Відтак він перемагав під Сочавою та Журавно.



Юліуш Коссак «Захист польського прапору під Хотином» (1892)


Журавно * вересень – жовтень 1676 * Турецьке вторгнення в Україну
Отямившись після поразок під Золочевом та Сочавою турецько-татарське військо під командуванням Ібрагіма Шетана осадила укріплений табір Яна ІІІ Собєського в Журавні [зараз с.м.т. Жидачівського району Львівської області]. Турки відступили, понісши значні втрати, але наступного року вони повернуться, щоб спробувати остаточно повернути Україну.

Немає коментарів:

Дописати коментар