четвер, 31 липня 2014 р.

ГАНЬБА ЗРАДНИКАМ КОСАКАМ!


Ганьба вам панове косаки. Ви відсторонились від захисту побитих дітей на майдані. Тепер ви відкрито стаєте на бік ворога нашої держави. Коли не хочете захищати народ України, що завжди робили козаки - відійдіть в сторону і заткінться взагалі з цього приводу нічого не кажіть. Ваша заява це гімно! Треба не шукати чогось на вікіпедії, а жити життям країни де живеш. На Майдані давно утворене Українське Козацьке Військо і наші козаки вже давно боронять у різних підрозділах країну. Слава героям! Ганьба зрадникам косакам!
До козаків. Україна в небезпеці.
Панове козаки, в Україні йде війна! А війна це вже серйозно, бо під час війни важко уникнути відповіді на питання: “ ТИ, на чиєму боці?” Але про війну ще поговоримо, а спочатку коротенько про нас з вами. Ось що про нас пишуть в ВІКІпедії:

. Сучасне українське козацтво це — сучасні громадські організації в Україні та поза її межами, метою яких є відродження традиційних козацьких цінностей, плекання історичної пам'яті про феномен українського козацтва.
Координацію з владними структурами на найвищому рівні здійснює Українське козацтво при Президентові України.
Козацькі організації за юридичним статусом є громадськими об'єднаннями. За деякими даними, їх в Україні нараховується понад 700.
В ВІКІ навіть насміялися над нами, бо назвали нас при президентові замість Координаційна рада з питань розвитку Українського козацтва при Президентові України.
З інету також можемо дізнатися, що в нас панове є навіть власна Конституція!
“КОНСТИТУЦІЯ КОЗАКІВ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Угода стосовно прав і вольностей сучасних козаків, складена поміж ясновельможним паном Президентом України ВІКТОРОМ ЮЩЕНКОМ, переобраним Гетьманом України, і генеральною старшиною, полковниками, а рівно ж і усім новітнім козацтвом, схвалені обома сторонами і скріплені найяснішим Гетьманом...
Ну прямо, як Пилип Орлик писав Конституцію з Швецьким Королем, та ще на цілих 100 років раніше Американської. Панове козаки, можна зрозуміти, що обрання Ющенка на Гетьмана (та ще й двічі!) то благі наміри, але все рівно виходить, що розвал української держави помаранчевою владою і здача України донецьким бандюкам було активно підтримане українським козацтвом і про це навіть існує офіційний документ, що це засвідчує – Конституція Козаків Сучасної України.
Панове козаки, якщо говорити відверто - реальний стан українського козацтва і його справи – це ГАНЬБА і повна дискредитація козацького руху і козацької ідеї! Маємо 700 громадських козацьких організацій і ніяких важливих реальних справ! Але ж у нас є представники біля самого президента і при бажанні можна було б вирішити хоча б щось. Але не було вирішене жодне важливе питання.
В ВІКІ правильно написано, що метою українського козацтва є - «відродження традиційних козацьких цінностей, і плекання історичної пам'яті про феномен українського козацтва». То, що це таке – відродження цінностей та плекання пам'яті про феномен? Це просвітницька і культурологічна діяльність. Це справа історичних і культурологічних клубів – дослідження минувщини, вшанування минувщини та відтворення минувщини: шаровари, жупани, шаблі, вишиванки, походи і заходи із «будьмо-гей». Навіть, якщо надінемо круте “камуфло”, то далі «будьмо-гей» ніяких серйозних справ у нас немає. Саме ми, мали б «душу й тіло положити» й доказати «що ми браття козацького роду». Але ж нічого навіть похожого! З нас панове козаки вже давно сміються люди і навіть в ВІКІ-педії з нас вже сміються.
Як ми дійшли до такого стану?
Давайте повернемося в недалеке минуле і згадаємо як в 90 році нація піднялася за Самостійну Україну і тоді виникло сучасне Українське Козацтво. То був час великих можливостей.
Я прийшов в козацьких рух в кінці 1990 р. В місті Одесі познайомився з козаками-чорноморцями та їх отаманом Л. П. Безклубим.
Ми довго розмовляли з Безклубим по самим важливим питанням і домовилися, – роздержав-лення має бути проведене в інтересах трудових колективів рівними паями без передачі паїв на-зовні; банківсько-фінансова система має бути державною; земля не повинна розпайовуватися, а залишатися за державою і колективними господарствами з правом виходу з своєю часткою зем-лі. Ну і саме головне - ми дійшли до спільної думки, що сучасне козацтво повинно стати по-літичною силою, йти до влади і будувати соціально-справедливу українську козацьку державу.
Десь через пів року ми знову зустрілися з Безклубим і я поставив питання руба – час іде, а нічого в напрямку створення козацтва як політичної сили не робиться! І тут Безклубий «вивер-нув кожуха» - почав говорити різні нісенітниці, що козацтво не було і не може бути партією, що партія то жменька людей, а козацтво представляло і має представляти весь народ, що політика то брудна справа і козакам не гоже тим займатися, а козацтво має бути якоюсь особливою громад-ською організацією і об’єднати навколо себе весь український народ. Одним словом всі наші домовленості були порушені.
Тоді я почав звертатися до інших авторитетних козаків, але чув від них точно таку саму від-повідь як і від Безклубого. Тобто хтось проводив в козацтві продуману політику і чітко направ-ляв його на узбіччя політичного і суспільного життя від реальної боротьби за інтереси нації в громадське багно. В 92 р. на Тягинці, під час святкування 500 ліття українського козацтва, я зно-ву поставив питання про створення Козацтва як політичної організації та побудови соціально-справедливої (без холопа і без пана) козацької держави. Тоді на Колі під час обговорення цього питання був присутнім Є. Петренко - Головний Отаман Українського Козацтва. Відповідь на мою пропозицію була негативна як від Є. Петренка так і всіх присутніх на Колі козаків. Моє звернення до крайових отаманів залишилося без відповіді. А від Л. Безклубого я отримав догану за самочинну політичну діяльність в козацтві, яка сильно шкодила … РУХові! Перебувати далі в такому так би мовити козацтві немало сенсу, я вийшов з Українського Козацтва. Проте звязки з козаками продовжував підтримувавти і ще кілька разів звертався до них з закликом стати полі-тичною силою і стати за інтереси нації, але безрезультатно.
Весь час, з 90 року я говорив вам панове козаки, що нам в першу чергу потрібна політична організація і тоді прийшовши до влади і прийнявши потрібні закони мо-жна було б захистити інтереси нації і створити козацтво як реальну збройну силу. Натомість авторитети, отамани і гетьмани розповідали про козацтво як якусь ОСОБЛИВУ громадську організацію.
Скоро, в 95-97 рр. стало очевидним, що ніякої особливої громадської організації нема і справ жодних нема, а антинаціональна влада з допомогою партійок провела прихвати-зацію. Тобто всі ті партійки включно з РУХом виявилися політичною зрадою і в цей мо-мент українське козацтво мало б зробити висновки і стати політичною силою, стати на захист України, але ті самі люди, що зробили з козацтва громадську організацію, щоб не пустити козаків в політику вигадали для них нову пустопорожню справу – створення козацьких громад. Козацькі громади це взагалі окрема і цікава тема проте не буду на ній зупинятися. В результаті у нас немає ані козацької політичної організації, ані військових козацьких формувань з відповідним озброєнням, ані козацьких громад. Панове козаки, немає ніякого козацтва, а є громадські організації (аж 700!) які щось там відроджують і плекають.
Вже більше 20 років Українське козацтво «ніби-то» поза політикою, але політика ак-тивно займається козацтвом і політичні вожді використовують козаків у власних інте-ресах. Так що українське козацтво хоч і поза політикою, але по самі вуха в політичному «гівні». На Майданній євро-революції козаків також було використано. Ну і де тепер во-ни? Чого вони мовчать? Нехай дадуть відповідь за що вони стояли на Майдані, кого во-ни слухали, кого поставили до влади, чому та влада довела справу до війни в Україні? Ну і саме головне питання – а що тепер маємо робити? А відповіді немає тому, що козаки, що допомогли зробити євро-революцію тепер мовчать, як кажуть в народі «ри-льце в пушку». І на війні їх щось не видно. Немає з них жодного козацького підрозділу, навіть роти.
Висновок про сучасне козацтво такий – Українське Козацтво не стало політичною силою і не стало на захист нації, а стало культурологічною громадською організацією та служкою влади і прикриттям її злодійських дій. В кінці-кінців Українське Козацтво розпалося і перевелося на маргінальні організаційки, яких може бути безліч – де є три козаки, то вже маємо самостійне козацтво з власним отаманом, а народна мудрість про нас каже, що «де два козаки, то там вже три гетьмани». Так сучасне Українське Козацтво стало плеканням «історичної пам'яті про феномен українського козацтва» Як ми бачимо, таке аполітичне козацтво, нездатне до політичної боротьби, нездатне і до війни! Інша справа плекання «історичної пам'яті про феномен українського козацтва»! Оце панове козаки саме те на що ми й годимося???
А тепер поглянемо в далеке минуле.
Подивимося чим було козацтво тоді, можливо, таким чином стане зрозумілим, чим козацтво має бути сьогодні.
В Україні було два офіційних козацтва: Військо Запорозьке Низове та Військо Запорозьке. А про інші ми й говорити не будемо. Ці два козацтва займали окремішні території і мали різні устрої. Низові козаки розміщувалися нижче Росі – за порогами. Вони були цілком незалежні і мали власну Владу на чолі з Кошовим. А Військо Запорозьке – реєстрові козаки - розміщувалося вище Росі і займало територію посполитої України. Військо Запорожське було залежне від корони і для них Король призначав Гетьмана. Певний час реєстровики були самостійними - за часів існування Гетьманата, та скоро попали в васальну залежність від Московії. Але і Військо Запорозьке Низове і Військо Запорозьке були не лише військовими а також політичними організаціями, - саме вони були Владою в Україні! Тобто, по сучасному то були партії. Тільки тоді партії називалися військом.
Щоб ніхто більше не перекручував факти, а наші міфотворці - байкарі не розповідали нам про козацький народ, то давайте подивимося на структуру суспільства в Україні за часів Литви і Речі Посполитої. З історії відомо, що був вищий стан магнатів, шляхти і боярства, було духовенство, міщанство і селянство. Що ж до козацтва то воно не визнавалося окремим станом і було в Литві і Польщі незрозуміло чим. Але як правило реєстрова старшина відносилася саме до шляхти чи бояр. Найбільшу частину населення становили селяни і міщани. Яких за часів литовської держави всіх називали посполитими (простим людом). Козаки в усі часи становили меншість. То як можна взагалі говорити про якийсь козацький народ? Але саме головне те, що козацтво творило з себе владу в Україні без участі селян та міщан. То як тоді козацтво могло являти собою народ-націю? А саме цю нісенітницю, про український-козацький народ, різні міфотворці і козацькі авторитети нам розповідають з 90 року! Недаром Литва і Польща не могли визначити станову приналежність козацтва, бо це була військово-політична організація і вписати її в якийсь стан було просто неможливо.
А тепер питання: «Якщо в минулому козацтво було лише малою частиною української нації і мало ознаки політичної і військової організації то чим воно було, як не партія з погляду сучасності?» І чому сьогодні козацтво не може бути військово-політичною чи політичною організацією, а має бути громадською організацію без жодних реальних прав і можливостей і навіть без права на зброю і формування військових підрозділів? Якщо 22 роки українські козаки помилялися і замість козацької справи служіння народу-нації займалися культурологічною діяльністю і гралися в козацтво то дуже важко припустити, що то було помилкою, 22 роки помилятися неможливо. Це означає, що козацькі авторитети, отамани і гетьмани зумисне не пускали і не пускають козацтво до політичної діяльності.
Козаки в національному визвольному русі
В нашому минулому існували дві реальні можливості національного визволення. За часів Визвольної Війни 1648-51 рр. та за часів повстання 1917 – 22 рр. І всі ці можливості безпосередньо були пов’язані з козацтвом.
За часів Визвольної Війни поразка сталася через те, що реєстрове козацтво захотіло будувати феодальний гетьманат під власні інтереси, а посполиті та козаки-низовики (січовики) хотіли козацької держави де всі мали б козацькі Права і Волю. Це не означало, що всі мали б бути козаками, але це означало, що кожен був вільним, мав право на власність і міг обирати - козакувати йому, чи займатися господарською діяльністю. Низовики пропонували реєстровикам взяти за модель устрій Війська Запорозького Низового, де також були козаки і посполиті, але посполиті були особисто вільні, мали власність і сплачували лише десятину на потреби держави, а якогось панівного стану – шляхти, на Запоріжжі не було взагалі. Якби тоді реєстровики послухали народ і січовиків, то Україна стала б самою передовою і розвиненою державою в світі. Історія всього людства пішла б зовсім іншим шляхом! Але обмежена і захланна козацька шляхта на чолі з Хмелем довела переможне постання до Великої Руїни.
Під час Національного Повстання 1917-22 р. можливість визволення була втрачена через те, що Вільне Козацтво, яке сформувалося як могутня сила, не стало силою політичною і маючи сотні тисяч озброєних бійців безпорадно дивилося на зраду Центральної Ради, Уряду Скоропадського та Директорії. Кінець кінців, Вільне Козацтво розкололося і замість того, щоб взяти справу побудови Української Держави у власні руки, частина Вільного Козацтва почала війну проти німців та Скоропадського і підтримала Петлюру. Січові Стрільці також не стали політичною силою, залишили Галичину напризволяще і прийшли на допомогу «Великій Україні» в її міжусобиці. В цей самий час на противагу Вільному Козацтву виникло Червоне Козацтво на чолі з Примаковим – родовим козаком з Чернігівщини. У червоних козаків також ніякого політичного розуму не виявилося і вони підтримати РКП(б) - Російську комуністичну партію більшовиків, очолювану Лєніним, Камєнєвим, Зіновьєвим, Троцким, Сталіним і іншими інородцями. Там не було жодного українця і навіть жодного слов’янина! Червоні козаки взагалі з розумом не дружили.
В результаті політично роз’єднане українські козаки служили різним політичним силам і в жорстоких кровопролитних боях воювали самі проти себе. Армія Махто також по суті була козацькою.. Тому не варто звинувачувати Москву (а тим паче росіян) в окупації України. Українські козаки самі себе повоювали! Козаки замість того, щоб створити націоналістичну політичну організацію проявили повну безвідповідальність за долю України і пішли за різними партійками і їх вождями. А всі ті партійки і вожді були антиукраїнськими.
Ну а тепер про війну, що відбувається в Україні зараз
Це не є війною держави проти сепаратистів і терористів. Бо точно такими самими сепаратистами є євро-влада і її прихильники, що здають Україну в Європейський Союз. Сучасна влада і її прихильники не мають підтримки більшості нації. Саме тому вони побоялись провести референдум по питанню Угоди про асоціацію з ЄС. Війна на Донбасі то громадянська війна між проєвропейськими та проросійськими силами, але в цю війну на боці проросійських сил рано чи пізно будуть втягнуті і ті громадяни, що просто проти Угоди про асоціацію з ЄС. Ситуація в Україні лише погіршуватиметься бо євро-влада для народу нічого доброго не зробить, а в результаті асоціації зупиняться підприємства, зростуть ціни і почнеться велике повстання проти цієї влади. Тоді громадянська війна охопить всю Україну. Між собою будемо воювати. Що ж до Росії, то Росія бере і братиме участь в нашій війні захищаючи власні інтереси, але причина цієї війни не Росія.
Ця війна буде закінчена тільки тоді, коли буде усунута головна її причина – здача України в колоніальну залежність від ЄС, або ж Україна буде розділена.
Панове козаки, про всі загрози від Євроінтеграції загалом і Угоди зокрема я вам говорив ще в кінці 12 року! В інтернет-дискусіях, які організовував писар Ради Старійшин Олекса Трачук, я також про те неодноразово говорив і виставляв відповідні документи Косацького Ордену – організації в якій я перебуваюІ Рада Старійшин і РКО яку очолює А. Грива і багато інших відомих козаків були вчасно поінформовані про загрози від Угоди з ЄС. Якби вимоги Майдану були лише проти влади і не ставили б за мету підписання Угоди, - то ніякого сепаратизму і повстання на сході не було б. А такі спроби були б придушені силою всієї нації. Про те все я говорив козакам, та нажаль, як завжди, козаки нічого не хотіли слухати! А тепер панове козаки, не вдається придушувати сепаратистів силою всієї нації тому, що приблизно половина нації проти Угоди про асоціацію з ЄС. То кого маємо придушувати? Самі себе? Кому помагати, Євро-владі і євро-інтеграторам? Всі ті, що зараз воюють на Донбасі воюють не за Україну і її єдність. Підписана Угода вже поділила Україну на два ворожі табори. То в чому єдність? Там одні воюють за інтереси Росії, а інші за інтереси ЄС і США. Гірка правда в тому, що частина козацтва, схиблена на «ура-патріотизмі», виступила на підтримку цієї війни. Ну, то нехай, ця частина іде і воює! Але де вони воюють? Я про жоден козацький підрозділ на цій війні не чув.
Ситуація в Україні дуже схожа на ту що була в 1917-22 рр. Поцікавтеся, що тоді робилося, як зраджувала ЦР, як здавав Україну Скоропадський. як руйнував Україну Петлюра, як хворий на анархізм Махно виступив проти національної держави, як німецькі окупаційні сили співпрацювали з більшовиками проти України, як АНТАНТА захищала тут інтереси європейського капіталу і як більшовики-інородці дурили народ звільненням від панів і масово винищували національну еліту.
Те саме й зараз – імперії гризуться за Україну, а всі політичні сили і їх вожді комусь служать, в тому числі Тягнибок та Ярош з своїми організаціями. Немає зараз кого підтримувати, немає кого до влади ставити, немає за кого голосувати тому, що всі існуючі партії – то є зрада. І серед козацтва «хоч греблю гати» різних «ліберастів», що підтримують євроінтеграцію і Угоду та представників російської п’ятої колони, що за союз з Росією!
Але чому так? А тому, що ми панове козаки 22 роки не хотіли створювати справжнє козацтво і будувати Українську Державу, а гралися в козацтво, а політику і будівництво держави ми віддали інородцям. Ми так би мовити козакували, а інородці у нас при владі, вони ж приватизували національну власність, перетворили Україну на колонію ЄС, роз’єднали нас і посіяли між нами ненависть, довели Україну до економічної розрухи та громадянської війни! А ми на те безпорадно лише дивимося! А частина козацтва навіть підтримала цю їхню війну.
Козацькі генерали, отамани, авторитети, старійшини думають лише як заробити на козацькій ідеї, як владі інородців прислужитися чи кому іншому, та як «випендритися» і покрасуватися. Ну, а тепер, прийшов час за те все розплачуватися. А розплачуватися прийдеться Україною і власною кровю, історія повторюється.
Але історія не повинна повторюватися! Ті хто це розуміє має діяти і творити власне майбутнє - нашу історію перемоги, а не чергової поразки.
Українське Козацтво має стати політичною силою і об’єднати націю на ідеї Самостійної України і побудови Національного Ладу та розірвати Угоду з ЄС.
Якщо не ми, панове козаки, то хто?
П. Яремчук 26.07. 2014 р.
P.S.
Як ви вже всі знаєте, євро-влада, по суті, проголосила загальну мобілізацію, бо вік військово-зобовязаних запасу збільшили з 50 до 60-65 років. Тобто нелегітимна і антинаціональна євро-влада по суті визнала, що в Україні громадянська війна і кінця їй не видно.
В той же час, ця влада склала з себе всю відповідальність за подальшу долю країни тому, що власну коаліцію розвалили і хочуть іти на перевибори, а Уряд заявив про свою відставку. Навіть якщо ВР не прийме відставки Уряду, а Президент не розпустить ВР і не призначить позачергові вибори, то все рівно це означає, що влада розписалася в повній нездатності керувати державою і хоче скласти з себе відповідальність. Ну а Президент у нас не зовсім легітимний. Дві області його не обирали! Ми також знаємо як бездарно провадиться ця війна і яка страшна зрада твориться в військових штабах і міністерствах.
В цій ситуації, підтримувати війну значить допомагати вести справу до руйнування України і Держави. І якщо хтось за війну, то має йти і воювати особисто. Але заради збереження України, заради збереження життя наших громадян, в першу чергу молоді, цю війну потрібно зупинити. Йти на війну – значить бути гарматним м’ясом євро-влади і руйнувати Україну. Виступити проти війни – значить стати на захист нації, України і Держави. Ця війна не за Україну і навіть не проти Російської імперії, це ми між собою воюємо за інтереси ЄС, США і їх корпорацій та нашої олігархії. Косацький Орден в «Звернення до нації» висловив свою позицію. Панове козаки, послухайте хоч зараз і підтримайте. «Звернення» до листа додаю.
26.07. 2014р П. Яремчук

1 коментар: